Головна | Мій профіль | Вихід | RSSНеділя, 17.11.2019, 18:25                                                                                 


 Ви увійшли як Гість Група "Гості"
Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

Батькам

ПОРАДИ ПСИХОЛОГА БАТЬКАМ

1. Завжди нагадуйте дитині,що Ви її любите і приймаєте такою, якою вона є.

2. Допомагайте дитині вирішувати її проблеми, проте не вимагайте, аби вона зробила саме так, як цього хочете Ви.

3. Дайте дитині можливість робити помилки та вчитись на своїх помилках.

4 .Не принижуйте дитину!Не насміхайтесь з неї.

5. Підтримуйте дитину у її добрих починаннях. Хваліть за успіхи. Не зосереджуйтесь на невдачах.

6. Намагайтесь щодня знайти час,щоб поспілкуватись із своєю дитиною.

7. Не вирішуйте проблемні питання із дитиною,коли ви обоє сердиті, роздратовані. Дайте дитині і собі час охолонути. Приймайте рішення із спокійним серцем.

8. Вчіть дитину спілкуватись із однолітками та дорослими. Розширюйте коло її спілкування, запрошуйте  її товаришів додому, допоможіть організувати спільні розваги.

9. Любіть і поважайте чужих дітей. Не робіть чужій дитині те ,що Ви не хочете аби робили Вашій.

10. Не вимагайте, щоб Ваша дитина стала такою, як Ви хочете, допоможіть їй стати собою.

11. Намагайтесь ставити себе на місце дитини та зрозуміти,чого вона насправді прагне.

12. Пам’ятайте: діти вчаться не на словах, а на батьківському прикладі. Уважніше придивіться до своїх звичок.

13.Завжlи пам’ятайте, що Ви теж колись були дитиною.

Типові правила, дотримання яких сприяє ефективності батьківського спілкування

При спілкуванні з дітьми батьки повинні:

Поради батькам


1. Не відгороджуйте дитину від обов'язків і проблем. Вирішуйте всі справи разом з нею. 
2. Надавайте дитині самостійності в діях і прийнятті рішень. 
3. Слідкуйте за своєю зовнішністю. Дитина повинна гордитись вами. 
4. Не бійтесь в чомусь відмовити дитині, якщо вважаєте її вимоги надмірними. 
5. Частіше розмовляйте з дитиною. Пам'ятайте, що ні телевізор, ні радіо не замінять їй вас. 
6. Не обмежуйте дитину у спілкуванні з ровесниками. 
7. Частіше звертайтесь за порадами до педагогів та психологів. 
8. Більше читайте, і не лише педагогічну літературу, але й художню. 
9. Звертайтесь до родини, в яких є діти. Передавайте свій досвід і переймайте чужий. 
10. Пам'ятайте, що дитина коли-небудь подорослішає і їй доведеться жити самостійно. Готуйте її до майбутнього життя. Говоріть з нею про це.


І ще:

  • постійно підкреслювати свою увагу до індивідуальності сина чи дочки, до їх прагнення до самоствердження;
  • проявляти увагу, інтерес і повагу до всіх дітей у сім'ї;
  • проявляти постійну готовність і вміння вислухати дитину, дати їй можливість говорити (виговоритися), відстоювати свої погляди, переконання;
  • перед тим, як показати дитині її помилки в поведінці, починати з похвали і схвалення позитивних якостей навіть при самому важкому характері сина (дочки);
  • віддавати перевагу ненав'язливим рекомендаціям, зауваженням і уникати стандартних повчань;
  • не докоряти дитині при наявності у неї негативних рис та якостей;
  • тактовно показувати кращі позитивні якості своєї особистості (ерудицію, працелюбність, пунктуальність, гуманні відносини до людей, порядність, чесність та інше), але при цьому не показувати, не підкреслювати своєї переваги над дитиною;
  • створювати сімейну атмосферу любові, доброзичливості турботи, захищеності радості і перспективи, що благополучно впливає на фізичне і морально-психологічне здоров'я дітей.
  • Ніколи не займайтесь „виховною роботою" в поганому настрої.
  • Чітко визначте, чого ви хочете від дитини (і поясніть це їй), а також дізнайтесь, що вона думає з цього приводу.
  • Надайте дитині самостійність, не контролюйте кожен її крок.
  • Не підказуйте готового рішення, а скеровуйте на можливі шляхи до нього і розглядайте з дитиною її правильні і неправильні, доцільні та недоцільні кроки до мети.
  • Не пропустіть моменту, коли досягнуто перших успіхів. Відзначте їх.
  • Вкажіть дитині на допущену помилку, щоб вона осмислила її.
  • Оцінюйте вчинок, а не особистість. Пам'ятайте: сутність людини і її окремі вчинки - не одне і те саме.
  • Дайте дитині відчути (посміхніться, доторкніться), що співчуваєте їй, вірите в неї, не зважайте на помилку.
  • Виховання - це послідовність дій.
  • Вихователь повинен бути суворим, але добрим.

Ви повинні знати:

  • з ким приятелює ваша дитина;

  • де проводить вільний час;
  • чи не пропускає занять в школі;
  • в якому вигляді або стані повертається додому.

Про покарання

  • Караючи, подумай:"А навіщо?"
  • Покарання не повинно шкодити здоров'ю - ні фізичному, ні психічному
  • Покарання повинно бути корисним
  • Якщо є сумніви: карати чи не карати - не карайте
  • За один раз - одне. Навіть, якщо поганих вчинків скоєно багато, покарання може бути суворим, але тільки одне, за все відразу, але не по одному - за кожни й вчинок. Салат із покарань - це блюдо не для дитячої душі!
  • Покарання - не за рахунок любові, щоб не сталося, не залишайте дитину без нагороди й любові, на яку вона заслуговує
  • Краще зовсім не карати, ніж карати з запізненням
  • Покараний - пробачений. Інцидент вичерпаний
  • Без приниження. Щоб не сталося, яка б не була провина, покарання не повинно сприйматися дитиною як велич вашої сили над її слабкістю, як приниження
  • Дитина не повинна боятися покарання. Не покарання дитинаповинна боятися, не гніву вашого, а засмучення

 

Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Листопад 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930
Архів записів
Корисні посилання
Сайт Міністерства освіти і науки молоді і спорту України

Сайт Педагогічна преса

Хмельницький ОІППО

Хмельницьке управління освіти

Хмельницька середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №14 у FACEBOOK


Copyright MyCorp © 2019
Створити безкоштовний сайт на uCoz